Розвиток кооперації в зерновиробництві України: виклики і перспективи

Анотація

Кооперативи часто відіграють провідну роль у забезпеченні найважливіших потреб людей у сучасному світі. За даними досліджень канадських вчених (Інститут IRECUS Університету Шербруку), більша частина з 300 найбільших кооперативів у світі працюють у сільському господарстві, страхуванні, харчовій промисловості, фінансуванні та електропостачанні, тоді як найбільша частина корпорацій рейтингу «Топ-500» інвестує та здійснює операційну діяльність в банківській сфері, видобутку нафти та газу, займається розробкою та виробництвом матеріалів та технологій, фармацевтичною промисловістю та біотехнологіями, роздрібною торгівлею.

Для України феномен кооперації не є новим у історичному контексті. Однак за роки радянської системи основні принципи співпраці були спотворені, і кооперативи все ще часто асоціюються з колгоспами.

Враховуючи потенціал України в сільському господарстві та перспективи світових продовольчих ринків, ми можемо говорити про необхідність відродження кооперації в сільському господарстві. Програма підтримки українського уряду для сільського господарства також зосереджена на цій темі. Зокрема, до 2018 року для підтримки фермерів та кооперативів буде спрямовано 1 млн. грн.

Дослідження було проведено з використанням даних Державної статистичної служби України, офіційних джерел Уряду, нормативно-правових актів, а також публічної інформації про діяльність зернових кооперативів - учасників проекту "Ukraine Grain Storage and Marketing Cooperatives” (2013-2018 роки). Метою дослідження було вивчення факторів, які стимулюють та обмежують розвиток сільськогосподарських зернових кооперативів в Україні.

Логічна матриця дослідження базується на ідентифікації потреб українських виробників зерна. Наступний рівень полягав у оцінюванні спільних інтересів та суперечностей між виробниками зерна для визначення актуальних для них послуг та заходів співпраці. Проаналізовано політику уряду щодо сільськогосподарських кооперативів та її впровадження в зерновому секторі.

SWOT-аналіз та метод PESTEL були використані для визначення проблем та перспектив співробітництва у сфері виробництва зерна та маркетингу зерна.

Були розглянуті тенденції ринку зерна за 2013/14 та 2017/18 маркетингові роки, проаналізовано позиції України як експортера зернових культур.

Крім того, була розглянута структура агробізнесу в Україні з точки зору масштабу діяльності суб’єктів господарювання та ефективності їх діяльності.

Визначено, що середні та малі фермерські господарства практично ізольовані від ринку зерна в період максимально вигідних цін. Вони не беруть участі у цій торгівлі, оскільки більшість їх зерна продається з полів у червні-липні за найнижчими цінами. Різниця в літній та зимовий ціни склала у 2017 році 20%.

Кооперативи в сільськогосподарському виробництві можуть стати рішенням для підвищення конкуренції малих зерновиробників. Обслуговуючі кооперативи пропонують своїм учасникам спільне постачання (паливо, мінеральні добрива, насіння тощо), спільний збут (велика партія зерна за більш високою ціною), консультаційні послуги з приводу нової технології, управління фермерським господарством, бізнес-планування тощо. На думку експертів, підвищення ефективності малого сільського господарства в зерновому секторі може принести додаткові 1,5 млн. тон зерна на рік.

Кооперативний рух в Україні зараз розвивається переважно завдяки міжнародним проектам, за підтримки урядів та міжнародних організацій. Досвід та результати Канадського кооперативного зернового проекту в Україні (2013-2018 роки) підтверджують, що співпраця фермерів-зерновиків може показати вагомі результати в короткі терміни.

Зернові кооперативи за підтримки проекту були організовані в Центральній Україні - "Зерновий" у Дніпропетровській області (2013 рік) та "Зерно-БУНК" в Кіровоградській області (2014 рік). Членство в СОК «Зерновий» зросло з 12 осіб до 75 протягом 4 років через відчутні переваги кооперації. За підтримки Проекту в смт. Васильківка (Дніпропетровська область) побудований перший кооперативний елеватор, а члени кооперативу, які вклали кошти в елеватор як співвласники, продали першу спільну партію зерна та соняшника в 2017/18 МР.

Найбільшими перевагами кооперативів для своїх членів є: економічний ефект економії коштів за рахунок спільних закупівель; економічний ефект зростання цін за рахунок спільних продажів та якісного зберігання зерна (контроль членів кооперативу за роботою елеватора та якістю послуг для членів кооперативу); доступ до короткострокових фінансових ресурсів за нижчою ціною;   професійний консалтинг (агрономія, управління господарством, облік); освіта та навчання для членів кооперативу, членів правління, керівників та працівників – розвиток бізнес-навичок та цінностей кооперації; адвокація та лобіювання інтересів фермерських господарств на місцевому та державному рівнях.

Тим не менше, проблеми розвитку кооперативів у сільському господарстві залишаються значними:

- деякі "сірі зони" в податковому законодавстві щодо статусу кооперативів як неприбуткових організацій;

-фермери схильні до негативного ставлення до кооперативів через пам'ять про радянські колгоспи;

- обмеження залучення банківського фінансування для інвестування в інфраструктуру зернової кооперації для створення мережі зернових кооперативів;

- зернові кооперативи не можуть використовувати ресурси Програми державної підтримки фермерів та кооперативів (2018-2020 рр.), оскільки існує обмеження щодо розміру землі на одного фермера (до 100 га).

Таким чином, досліджено, що виробництво зерна в сільському господарстві України зосереджене в основному на великих та середніх підприємствах, що мають власні можливості зберігання, і можуть інвестувати в технологічні та технічні активи, використовуючи ефект масштабу та залучення фінансових ресурсів афілійованих банків. Кооперативи в сільськогосподарському виробництві можуть стати основою для розвитку дрібних фермерів, які хотіли б зберегти свою власність на землю та передавати свої ферми наступним  поколінням.

Для початку співпраці у зерновому сегменті фермери не можуть покладатися на пряму державну підтримку, але кооперацію можна розпочати з спільних закупівель (насіння, паливо, добрива). Наступний крок - спільний продаж - ця послуга потребує інвестицій у зерносховища. Досвід фінансування Канадського кооперативного зернового проекту може бути корисним для розробки моделі спільного інвестування для кооперативів. Тим не менш, без підтримки урядових та міжнародних проектів такі кооперативи будуть мати постійні проблеми з залученням кредитів.