ШЛЯХИ ОНОВЛЕННЯ МОДЕЛІ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ У РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація

Мінливі тенденції ринкових трансформацій, пов’язані зі змінами попиту та пропозиції на товари, послуги, тощо, викликають необхідність оновлення моделі стратегій управління інноваційними процесами на вітчизняних підприємствах. Метою дослідження був пошук шляхів, підходів і методів для оновлення моделей стратегій управління інноваційними процесами на підприємствах України у ринковому середовищі з метою підвищення рівня їх придатності до використання під впливом ризиків війни та загальної економічної невизначеності. Для реалізації поставленої мети було використано методи контент-аналізу наукової літератури, синтезу, методи дедукції та індукції, методи порівняння та аналогії. Встановлено, що перший елемент, який потребує оновлення у сучасних стратегіях управління інноваційними процесами, це стратегічні орієнтири, яких прагнуть досягнути підприємства. Зроблено припущення, що на відміну від стратегії інноваційного розвитку підприємства, яка має за мету впровадження технологічних нововведень через призму досягнення довгострокових цілей суб’єкта господарювання, стратегія управління інноваційними процесами має фокусуватись не на майбутніх змінах і запровадженні оновлень у майбутньому, а на ефективному використанні уже інтегрованих на підприємстві інноваційних підходах і практиках, оцінюванні рівня їх результативності та пошуку можливостей для його підвищення. Встановлено, що перелік елементів стратегії управління інноваційними процесами може бути таким: стратегічні орієнтири та цілі підприємства, опис організації інноваційного процесу, структура та механізми управління інноваційним процесом із розподілом конкретних завдань, таких як прийняття рішення, мотивація, моніторинг, контроль, управління ризиками, інформація щодо екосистеми підприємства, у якій відбуватиметься реалізації інноваційної стратегії. Запропоновано шляхи оновлення моделі стратегії управління інноваційними процесами на підприємствах у ринковому середовищі, такі як використання можливостей цифровізації і штучного інтелекту у пошуку та обробці інформаційних ресурсів, людиноцентризм у HR-менеджменті та при роботі з клієнтами, балансування інтересів стейкхоледрів зі стратегічними цілями підприємства, застосування проєктного підходу в управлінні, постійний аналіз ринку і потреб клієнтів, надання пріоритету у використанні власних ресурсів для забезпечення потреб у інноваційних змінах, цифрове трансформування бізнес-процесів, ризико орієнтований менеджмент.