РОЛЬ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ESG У КОРПОРАТИВНИХ ПРОЕКТАХ: БАГАТОВИМІРНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ
Анотація
У цьому дослідженні розглядається багатовимірна роль оцінки ризиків ESG у корпоративних проектах на основі теоретичних моделей (теорія зацікавлених сторін, інституційна складність) та емпіричного аналізу китайських виробничих компаній, акції яких котируються на біржі A-share (2013–2023 рр.; 23 660 спостережень). Ключові висновки показують, що показники ESG значно покращують якість розвитку корпорацій (β=0,185, p<0,01), причому найсильніший граничний вплив має управління екологічними ризиками. Цифрова трансформація виступає важливим позитивним модератором: кожне збільшення цифровізації на 1 одиницю підсилює внесок ESG у вартість на 23,7% завдяки подвійному механізму — підвищенню ефективності (наприклад, блокчейн зменшує помилки в звітах ESG на 65%) та посиленню сигналу (дані IoT збільшують зелені премії на 2,3%). Існує значна неоднорідність галузей: високотехнологічні компанії досягають вищої ефективності управління ESG (0,9071) порівняно з традиційними виробниками (0,3994), що пояснюється синергією зелених інновацій. Інституційна складність (наприклад, суперечливі ваги внутрішніх/міжнародних рейтингів) зумовлює розбіжності в рейтингах ESG, що спонукає до запровадження запропонованої «Динамічної адаптивної системи управління». Ця система передбачає кількісну оцінку ризиків за допомогою матриці ризиків ESG (наприклад, інтенсивність викидів CO₂ × чутливість до ціни на вуглець), диференційоване розподілення ресурсів (високотехнологічні компанії: 2,5–3,2 % доходу на НДДКР; традиційні компанії: 55 % бюджету ESG на екологічні технології) та інституційну адаптацію (стратегії «GLOBE-Local», такі як наголос на повазі до релігії в Південно-Східній Азії). Методологічно модель ефективності DN-DDF виявляє специфічні для кожного етапу вузькі місця, показуючи, що фази сталого розвитку відстають від етапів прибутковості на 7,4% ефективності. Практичні наслідки включають використання цифрових інструментів для дотримання вимог ESG та адаптацію управління до галузі/регіону. Обмеження включають прогалини в екологічних даних та динамічні зовнішні шоки. Дослідження підтверджує економічну цінність ESG через багатовимірні взаємодії ризиків, встановлює цифровізацію як ключовий фактор та надає практичні орієнтири для складних інституційних середовищ.
Посилання
Fang Xianming, Hu Ding. (2023). Corporate ESG performance and innovation-Evidence from A-share listed companies. Economic Research, no. 58(2), pp. 91-106.
Mao Qilian, Wang Yueqing. (2023). Research on the employment effect of ESG:Evidence from Chinese listed companies. Economic Research, no. 58(7), pp. 86-103.
Christensen, D. M., G. Serafeim, and A. Sikochi. (2022). Why is Corporate Virtue in the Eye of the Beholder? The Case of ESG Ratings. Accounting Review, no. 97(1), pp. 147-175. DOI: https://doi.org/10.2308/TAR-2019-0506
Houston, J. F., and H. Y. Shan. (2022). Corporate ESG Profiles and Banking Relationships. Review of Finance, no. 35(7), pp. 3373-3417. DOI: https://doi.org/10.1093/rfs/hhab125
Samet, M. and Jarboui, A. (2017). How Does Corporate Social Responsibility Contribute to Investment Efficiency? Journal of Multinational Financial Management, no. 40, pp. 33-46. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mulfin.2017.05.007
N ai, L. R. and Pissarides, C. A. (2007). Structural Change in a Multisector Model of Growth. American Economic Review, no. 97, pp. 429-443. DOI: https://doi.org/10.1257/aer.97.1.429
Schuler D A, Cording M. (2006). A corporate social performance-corporate financial performance behavioral model for consumers. Academy of Management Review, no. 31(3), pp. 540-558. DOI: https://doi.org/10.5465/amr.2006.21318916
Amore M. D., Schneider C., Zaldokas A. (2013) Credit Supply and Corporate Innovation, Journal of Financial Economics, no. 109(3), pp. 835-855. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfineco.2013.04.006
Huang D. Z. X. (2022). Environmental, Social and Governance Factors and Assessing Firm Value: Valuation, Signaling and Stakeholder Perspectives. Accounting and Finance, no. 62, pp. 1983-2010. DOI: https://doi.org/10.1111/acfi.12849
Rezaee Z., Tuo L. (2019). Are the Quantity and Quality of Sustainability Disclosures Associated with the Innate and Discretionary Earnings Quality?. Journal of Business Ethics, no. 155(3), pp. 763-786. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-017-3546-y
Avramov D, Cheng S, Lioui A, et al. (2022). Sustainable investing with ESG rating uncertainty , Journal of Financial Economics, no. 145, pp. 642-664 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfineco.2021.09.009
Wenjie MA, Bojian YU (2023). Corporate ownership attributes and the divergence of ESG ratings in China and abroad. Financial Research, no. 49(06), pp. 124-136. DOI: https://doi.org/10.16538/j.cnki.jfe.20230221.103
Qin Xiaoyu, Li Jiahui, and Qu Yue. (2024). The Impact of the Carbon Border Adjustment Mechanism on China's Foreign Trade. Journal of Shandong University of Science and Technology (Social Sciences), no. 26(05), pp. 96-105. DOI: 10.16452/j.cnki.sdkjsk.2024.05.010
Samsung (China) Investment Co., LTD. (2024). China Samsung Rural Revitalization Report (2021-2024).
Cleeren K., van Heerde H. J., Dekimpe M. G. (2013). Rising from the Ashes: How Brands and Categories Can Overcome Product-Harm Crises. Journal of Marketing, no. 77(2), pp. 58-77. DOI: https://doi.org/10.1509/jm.10.041
Wang Tao, Luo Kaifan, Yu Chao. (2025) Corporate ESG practices under institutional complexity: a research review and outlook. Foreign Economy and Management, no. 47(04), pp. 21-39. DOI: https://doi.org/10.16538/j.cnki.fem.20241128.203
Qin Ya, Long Huaping. (2025). High-quality development of manufacturing industry from ESG perspective - Moderating effect based on digital transformation. E-Commerce Review, no. 14(5), pp. 3307-3318. DOI: https://doi.org/10.12677/ecl.2025.1451643
Beijing Shougang Corporation, Metallurgical Industry Planning and Research Institute, Capital University of Economics and Business China ESG Research Institute, etc. (2023). Environmental, Social and Governance (ESG) Part 2 evaluation requirements for steel enterprises. Chinese group standard. T/SSEA 266.2-2023.
Hsu S Y, Chiu S Y, Chiu Y. (2025). Taiwan telecommunication AI industry ESG disclosure. Scientific Reports, no. 15(1), pp. 1-19. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-04585-1
