Напрямки формування усталеної структури системи сільськогосподарського землекористування

Abstract

Стаття присвячена визначенню перспективних напрямів формування сталої структури сільськогосподарського землекористування. Визначено, що економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції напряму залежить від екологічного стану земель сільськогосподарського призначення. Обґрунтовано, що учасникам земельних відносин необхідно зосередитися на вирішенні завдань, пов’язаних з мінімізацією негативного антропогенного впливу на продуктивність сільськогосподарських угідь та зменшенням річних втрат унаслідок погіршення їх якісних властивостей. Доведено, що між провадження природоохоронних заходів та отриманням ефективну від їх реалізації існує об’єктивна  часова невідповідність. На основі проведених досліджень автором запропоновано до використання поняття «лаг», що  є тим показником, який відображує відставання чи  випереджання у часі одного явища в порівняння з іншим. Обґрунтовано авторський алгоритм із формування сталої структури системи сільськогосподарського землекористування у форматі дорожньо-лагової карти з перспективною спроможністю до встановлення стійкого еколого-економічного компромісу.