Теоретичні підходи до визначення поняття публічне управління
Анотація
Дослідженнями встановлено, що в сучасних умовах все більшого значення набуває публічний сектор економіки та державне управління. Публічне управління це аналіз та розробка політики в державному та приватному секторах та робота в публічному секторі, яка повинна розглядатися як покликання служити своєму народу. Відповідно до мети даного дослідження дано визначення основних підходів до дефініції публічного адміністрування, проаналізовано відповідність визначення дефініції до умов глобалізації та сучасного рівня розвитку суспільства та державотворення. Огляд багатьох публікацій та тенденції законодавства сьогодення дозволяють нам виділити основні точки зору на цінності, орієнтири та сутність new public management. Публічне управління в даній роботі розглянуто з декількох точок зору, на основі огляду зарубіжної та вітчизняної літератури. В ході досліджень ми дійшли висновку що це поняття неоднозначне та потребує подальших досліджень в зв’язку з тим, що розуміння суті такого явища як публічне управління та підходів до його розвитку безпосередньо впливає на державотворення та соціально-економічний розвиток.
Посилання
2. Aderibigbe А., John O., John O. (2014). Towards A Theoretical Definition of Public Administration. Journal of Management. Volume 16. P.65-70.
3. Dunleavy P., Hood C. (1994). From old public administration to new public management. Public Money and Management. Volume 14. Issue 3. P.9-16.
4. Jackson M., Hood C. (1991). The New Public Management: A Recipe for Disaster? Canberra Bulletin of Public Administra-tion. Volume 64. Р. 12-17.
5. Daniel Martin (1993). Foundations of public administration: Introduction to the symposium. International Journal of Public Ad-ministration. Volume 16. Issue 2. P. xi-xiv
6. Merkus, S., Veenswijk, M. B. (2017). Turning New Public Management theory into reality: Per formative struggle during a large scale planning process. Environment and Planning C. Government and Policy. №35(7). Р. 1264-1284.
7. Muhammad N. A. (2015). Practitioner Envy and Construction of the Other in Public Administration. Administration and Socie-ty. № 49 (10). P. 1403-1423.
8. Norbutus D. K., Norbutus T. J. (2013). Leadership in Complex Situations. Managing and Engineering in Complex Situations, P. 165-181.
9. Perez A. (1993). Historical change and the administrative state: An analysis of the theoretical foundations of public administra-tion. International Journal of Public Administration. Volume 16. Issue 2. P. 261-293.
10. Stever J. A. (1993). Modernism, administration, and the post-progressive era. International Journal of Public Administration. Volume 16. Issue 2. P.237-259.
11. Stout M. (2006) A Samurai's Lineage: Theoretical Traditions in Public Administration. Administrative Theory and Praxis. Vol-ume 28. Issue 4. P. 618-630.
12. Ugyel L. (2017). Relationship between politics and administration: a comparative analysis of legislation and governance in Pacific Island government alsystems. Asia Pacific Journal of Public Administration. Volume 39. Issue 3. P.153-162.
13. Кошелева Л. (2018). Основні теоретичні підходи до визначення публічного адміністрування. Державне управління та місцеве самоврядування. № 2(37). С.13-19.